Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ВЕЧІРНЯ ТИША КОЛИХАЛА… - ВІРШ

logo
геометрія: ВЕЧІРНЯ  ТИША  КОЛИХАЛА… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВЕЧІРНЯ ТИША КОЛИХАЛА…

                      Я згадую часто години,
                      коли ми з братом ще малі,-
                      при лампі уроки учили
                      у хаті своїй, у селі.
                      Бабусю, що на прядці пряла,
                      щоб потім виткать полотно.
                      І нам казки розповідала,
                      хоч бідно, та гарно нам було.
                      Матуся долю вишивала
                      на полотняних рушниках.
                      Вечірня тиша колихала
                      нас на мрійливих парусах.
                      А ще матусенька співала
                      журливі, лагідні пісні.
                      І нам здавалось оживали
                      матусі мрії весняні.
                      Як вона татка проводжала,-
                      на ту, далеку вже війну.                      
                      Її пісні ті зігрівали,
                      вертали в літо, і весну.
                      Війна усе у нас забрала,
                      та все ж лишились ми живі.
                      Ми з нею татка свого ждали,
                      та він загинув на війні.
                      В дитинство спогад знов вертає
                      на рідний вогник у вікні.
                      Мамина пісня зігріває
                      тепер в сумні й погожі дні.
                      Десь загубилося дитинство,
                      все що було таке живе:
                      Мама, бабуся й небо чисте
                      пам"ять назавжди збереже!..

ID:  688329
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.09.2016 21:14:11
© дата внесення змiн: 13.09.2016 21:14:11
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (211)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Nino27, 15.09.2016 - 13:43
Нехай береже память...а Вам велике спасибі за чудовий твір!!! 12 16 give_rose 16
 
ВЮНОК, 13.09.2016 - 22:39
Спогади дитинства найяскравіші. Родинне тепло зігріває душу напротязі всьго життя.
 
Haluna2, 13.09.2016 - 22:18
Хто не знає свого минулого,не вартий майбутнього!Ми всі родом із дитинства і забути його не можливо. give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар Haluna2, 14.09.2016 - 13:41
Дякую, Галино, що ви мене зрозуміли: найсвітліше, що в нас було - дитинство... 16 43 42 22 give_rose
 
Фея Світла, 13.09.2016 - 21:41
Щемливі спогади й сумні...вертають нас в дитинства дні... give_rose 22
 
геометрія відповів на коментар Фея Світла, 14.09.2016 - 13:40
Дякую, Фею! Недарма ж кажуть, що старі, як малі, от і впадаємо в дитинство... 16 31 42 43 give_rose
 
Пам'ять, пам'ять, пам'ять... Проста палітра життя.
Гарно, тепло, Валю.
16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Променистий менестрель, 14.09.2016 - 13:38
Дякую, Славо! Живе в душі моїй дитинство, цього нікому не забрать; мама, бабуся, небо чисте - все довелося нам спізнать... 16 43 42 31 23
 
Сергій Усенко, 13.09.2016 - 21:31
Частково нагадує нинішню ситуацію в Україні. Бо зараз супроводжують своїх татусів в основному в зону АТО.
 
геометрія відповів на коментар Сергій Усенко, 14.09.2016 - 13:36
Дякую,Сергію! Моє дитинство теж було у воєнні та повоєнні роки, то я добре знаю, що таке війна,голод і нестатка,..та попри все дитинство незабутнє... 16 42 43 31 give_rose
 
Десь загубилося дитинство,
все що було таке живе... 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 14.09.2016 - 13:34
Дякую, Ганю! Отож трохи прихворіла, та й писати не могла, а це трохи відійшла і й знов перо в руки взяла... 16 43 42 31 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період: