Мені так личить, любий, твоя ніжність! Ти одягнув мене у цей наряд. Вона немов та світанкова свіжість, як райдуга, весна чи зорепад. У твоїй ласці, мій коханий, тану, немов рікою з кришталю пливу. Рукою як торкнешся мого стану, я вмить злітаю в неба синяву. Мені так личить, любий, твоя ніжність, у ній зорить мій кожен день і час. Оздобив без алмазів мою вірність. Я сяю мов ялинка й без прикрас! 13.02.2017 © Copyright: Александр Мачула, 2017 Свидетельство о публикации №117021302269
ID: 718112 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 14.02.2017 07:12:27 © дата внесення змiн: 12.07.2017 12:52:12 автор: Олександр Мачула
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie