Ти мрій на крилах літа, тихо мрій
І теплий вітер, дотики душі,
Озветься щиро, серцем відігрій,
Такі замерзлі, рідні спориші.
...........
Що знов і знов неначе корабель
Приводять в тиху гавань почуттями.
Кімнати світла сповнені до стель,
Ми справдились, не лишилися снами.
І дотики наповнені пісень,
Моя душа співає, ти не чуєш.
Такий щасливо-всміхненості день,
Закохано у літо помандрує.
.............
Ти мрій коханий, ніжно тихо мрій
І теплий вітер сонцями душі
Озветься щиро, просто відігрій
Такі замерзлі рідні спориші...
Олені Вишневецькій
