Вечірне небо сковане в вітрах,
в дощу струмках і теплого розмаю.
Веселка кольорова в наших снах,
з дощем вечірнім я у снах літаю.
Нас пестив дощ, у краплях вигравав,
узори малювала літня злива.
А сон втікав, кудись від нас втікав,
а я сміялась і була щаслива.
З тобою танцювали під дощем,
кружляли в вальсі мокрі та щасливі.
Ти накривав мене своїм плащем,
а літні сни були такі красиві...
Вечірній дощ по нотах вигравав,
в нічному небі музика звучала.
Солодкий сон, де дощ нас цілував,
а я із ним про щастя розмовляла.
Автор Лариса Мандзюк м. Львів.
