Ніч... Село... Я...
Чарівна ніч... Стожари... Пахнуть зорі,-
Бо липи ллють в довкілля цвіту шал,
Пливе мов човен у небеснім морі
Пахучий місяць... Цвіркунів хорал...
Так хороше!.. Іду селом я в силі,-
Зоставив там десь прожиті літа
І спогади... Тяжкі... Звичайні...Милі...
Зі мною поруч,- юність золота...
У роздумах... У прагненнях...У волі,-
Налите тіло трепетом звитяг...
Цілунки... Тут.. У батьківській стодолі,
На свіжім сіні... Та злітає птах
В світи широкі,- працею налиті,-
Прощай село... І шепіт... І цей шал
Чарівний ночі... Липи...І стодоля...
Я до Дніпра... А ти,- аж за Урал...
Мозолі... Праця... Звершення... Цілунки...
Усе спливло... Життя іде на спад...
Та не забути липові ті трунки,
Тебе... Стодолю...Юний зорепад...
Так хороше!.. Іду селом я в силі,-
Зоставив там десь прожиті літа
І спогади... Тяжкі... Тривожні...Милі...
Зі мною поруч,- юність золота...
Я вдячни... І за каву...І за серце...Літам,- за ночі ті,-у ніжнім герці!.. 
