Як багато поряд людей, яким я не потрібна - Забагато в короткому цьому житті. Та радію тому, що звільнятися здібна: І все більше не треба мені – я щаслива і на самоті. Не горем,а святом здається прощання: Досвідчено - вільною стала на крок. І це – не спустошення, просто навчання - Намити ту крихту, знайти цей рядок. Розлити тепло, пролунати думками Схопити хвилину за хвіст вогняний Тянути нитки поміж всіми світами Нарешті відчути….Оце – саме мій! © Олена Зінченко 2017
ID: 744862 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 05.08.2017 21:03:04 © дата внесення змiн: 05.08.2017 22:01:56 автор: Zinthenko Olena
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie