На твоє і моє не поділим,
Бо зрослось в купу наше життя,
Всі болотяні бризки брехливі
Заховаєм в архів забуття.
Манівцями не ходимо – просто
Є потреба завжди йти разом,
Враз без тебе стає якось млосно,
А без мене -- в душі твоїй ком.
Час безжальний прийде… Неодмінно…
Тільки він в змозі взяти життя.
Чи можливо є виняток? Спірно,
Але мрія болюче жива.
Знаю, вірю, що все буде вдалим,
Живемо щасно вірою в нас.
Я без тебе, як явір опалий,
Ти без мене — наш дім без прикрас.
