ХТО Я БЕЗ ТЕБЕ?
Твоя смерть моє серце пробила стрілою...
я немов підбитий птах впала безсила,
назавжди згасло ясне сонце наді мною-
і виросла увінчана квітами могила.
Несу тобі хризатеми пахучий квіт...
б'є скорботний дзвін моїй недолі,
прийшла осінь обриває листя із віт,
вітровій додолу гне, як билину у полі.
Осиротив мене, я тану як воскова свіча...
цей світ став бідніший і убогий без тебе...
ніяке золото скарби незамінять твоє життя ...
ти, із голубої блакиті білий ангел для мене.
Смерть замурувала у темну гробницю...
втративши тебе я загубила солодкі сни,
у чорну хустину завенула вдовицю-
І я, відчула самотність заметіль зими.
Ну хто я без тебе -верба над водою?...
струнка тополя яку шарпають вітри,
всі по парах лиш я одна із сльозою...
ходжу сумна і серце крає печаль журби.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.