ПРОБАЧ, МЕНІ ДРУЖЕ!!!
Пробач ,друже !що була неуважною до тебе...
що закохана в поетичний світ у рідну мову,
муза душу манила алмазним сяйвом у небо-
і я проміняла любов на вірші нові обнови.
Прости, пробач! що жила на планеті Венера...
втікала ,від щастя, як дика птаха від стрільця,,,
що рвалось увись і підкоряла Богиня Венера...
а скільки радості світу хотіли розказати уста?.
Я втратила вірного друга щастя навіки...
бистра вода забрала молоді літа мій час,
зболену душу незалікує бальзам ніякі ліки ...
тільки спогади у слайді нагадують про нас.
Моє серце перед тобою відкрите і відверте...
оголений нерв ятрить душу до шаленого болю,
небесний художник малює картину на мольберті,
самотню жінку, яка прожила роки безлюбові.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.