Братам Кирилу і Мефодію,
просвітителям, присвячено
Початок.
Початок Богомати
дала світу:
душам до того й після того:
тож дала Бога!
Ви пам’ятаєте,
коли останній раз
були привітні?
У перший рік!
Шістнадцятого віку!
Там пощастило чоловіку!
Двом чоловікам!..
Кирилу із Мефодієм.
Станки словили Бога...
П’ятдесят років вряд! –
Палеотип...
Взірець
Божій п’яті відбиток.
Кирилицьким шрифтом.
Й ніякої мороки...
І Мати Божа в облак
піднімає –
і плачу...
Це хто здє і що знає?
І всім кажу,
хто може чуть з корости:
Ви бо діткнетеся колись–
діткнетесь древнього ще благородства...
й оглянете життя –
й не зможете сказати...
і свої сльози зможете лиш
проливати...
мов витискати з духа
як росу в світи...
Початок! Початок – Богоматір:
назад й вперед...
Палеотив! –
що це? щоб Бог вам не простив
в е с ь дар...
Бо я зробивсь як підозрілий позитив...
для нинішніх.
Бо Бог єсть – Позитив:
Лиш негативне один в одному
вже геніально бачать! –
три віки всі!..
а я мов той непотріб: Палеотип,
та більш – Палеотив!!..
і підіймаюсь в облак
й звідти плачу...
О, вже в ХVІІ-му є вульгарні
і кошачі...
Бевкнула й гинула уся французька мова...
І три століття – й жодної відмови,
щоб не щезали милі мови!...
Й намилились –
загаснуть всі-усі...
і як сіять Божому слову??
Чом не спасать
ще справжню мову –
Й душі? осяйним, бо несотворенним
Словом!
...То я не хочу вас жахати:
Не воюватиму, як десь,
із Папою,–
Не воюватиму:
нам слова меч
дали – спасати:
Слов’ян спасли!! Тюрмив їх Папа?
Тюрмив: брати офірою Сину лягли:
Не дали Риму впасти!
Сина ганьбити не давали
й не дали:
Сам мусив (після офірованих)
ще витягнуть з пісків ніщо –
магометанство–
щоб зупинило
озвіріле папство...
І зупинилось одряхліле духом паньство!–
Собі, не Сину, владоньку взяли:
Маріїних палили на Афоні –
так взяли!! За що –
покаявсь, вчора, з Польщі святий Папа...
Братам молімось! хто відчув – ЩО може стати..
Людей, кажем, спасать!
Людям правду казать...
Церкву спасать?
що, під світських проценти? –
Що це за Церква –
що саму треба спасать??
Кому потрібна
така (нині!) Церква??
Бояться нового? Та й
не відповідать!
Навіть за совість?
за самого себе?!..
Що три сторіччя робите
під Небом?!..
В ділі Мефодія
я тут зроблю Палеотив!..
Бо Мати Божа –
усе Небо й позитив:
це з Миколаєм добре бачать...
«Мов окрадене,
витекло слово...»
Хто вбив росмову?
Бог все і всіх побив?
голіцини тому вже геніально
негативне тільки бачать...
А я на три Руси – прямо є
древній позитив...
Що духу – три сторіччя?
ви – означите??
І Мати – в облак мене:
й дрібки… за ліпшою людиною і плачем...
Про що нині, тварюги параобезкрилені,
судачите??
Початок є!..
Початок – Богоматір.
То на чиїй ви платі?..
5.12.2007, Київ
