Я весні заборгувала
Всього декілька моментів,
А вона все споглядала
На боргових агентів.
І весна обрала їх
Борги повертати,
Вітряних посланців своїх
До кожної сільської хати.
Облетівши всі двори,
Не знайшли вони борги,
І піднялись догори
Злі агенти-вороги.
Їхній погляд зупинила
Самітна хата край села,
Господиня їх зустріла,
То була саме я.
"Ти боржок весні віддай!"
Грізно посланці сказали.
"І процент туди додай!"
Під кінець пробурмотали.
"Я цих моментів не віддам,
Нехай що б ви не казали,
А весні я передам
Найкоштовніші метали.
Дарунок цей нехай візьме,
Своїми буйними вітрами.
Вітаннячко скоріш прийме,
І розрахуємось з боргами!
29.03.2014 року
