Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: УЖЕ ПОВІЛЬНІ МОЇ КРОКИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Калина, 26.01.2018 - 15:35
Мені це близьке і знайоме, Коли вже кроки всі не ті І часто ломить до судоми, Й сама-одна в цій боротьбі. Нема кому на це жалітись, Розповісти нема кому. Від цього нікуди подітись, Лиш пожаліть себе саму. В дітей тепер свої турботи, Хватає клопотів для них: Ходить потрібно на роботу, Ростити діточок малих. А нам сидіти і радіти, Що ще не світі ми живем, Що нас замінять наші діти, Що в їхній пам'яті будем. геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 26.01.2018 - 16:01
Дякую,Олю, за таке чудове доповнення; ніби переклик двох чимось схожих душ...
Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.01.2018 - 12:58
Не сумуйте і не падайте духом Валічко!!! Ми з вами!!! І життя прекрасне яким би воно не було!!! Здоров*я вам міцного, радості і теплоти!!!
геометрія відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.01.2018 - 16:27
Дякую,Танюшо! Та я вже навчилася давно жити і з сумом та болями, то як коли попаде під настрій,так і пишеться. Ось сьогодні дивилася по телеку кіно: "Горобини грона червоні",та й сама рука потяглася до листка і вискочив вірш,я вже й у КП його виставила...
Лана Ніконова, 21.01.2018 - 10:23
Не падати духом!Ви не одна з Вами разом усі ми.Із задоволенням завжди читаю ваші чудові вірші!!!! геометрія відповів на коментар Лана Ніконова, 21.01.2018 - 16:22
Дякую,Лано, і за коментар і за підтримку! Я отиміст,тому не втрачаю віри і надії на краще...
геометрія відповів на коментар Ніна-Марія, 21.01.2018 - 16:20
Дякую,Ніно! Будем надіятись,що в рік Собаки нам добра додасться...
Валентина Мала, 21.01.2018 - 06:10
Й ще розумію в свої роки,- Не зникне в світі доброта!.. Валюню!Триматися!Посміхатися!Співати!Здоров"я і Довгії літа!
геометрія відповів на коментар Валентина Мала, 21.01.2018 - 16:18
Дякую,Валю,і за коментар,і за розуміння,адже це найбільша підтримка в години суму... Отож:тримаюся,посміхаюся,підспівую,читаю,пишу і радію, що в мене є такі чудові друзі...
Капелька, 20.01.2018 - 22:15
Нехай сум розтворяється земними радощами і втіхами!Велика подяка за Ваші поважні гарні твори!З Великою повагою до Вас!
Дякую! Я в якомусь із своїх віршів писала,що розчиню і віджену цей сум і печаль у незвідану даль; та все ж іноді він так насідає,що ото й виливаю його на папір, та й виставляю у КП. Всіх Вам благ земних бажаю! З повагою Валентина.
геометрія відповів на коментар Надія Башинська, 21.01.2018 - 16:06
Дякую, Надійко! У мене слабенький чи то ноутбук,чи наш Укртелекомівський інтернет, то зранку взагалі,або не доступно,або обмежено...А оце попередні два дні майже неможливо було з ним працювати. А те що є у Нас КП і такі в ньому чудові тепер уже мої друзі, то це для мене найкращі ліки і від болей, і від суму...Та ще слава Богу і діти,й онуки не забувають...
Ніна Незламна, 20.01.2018 - 20:12
Душевно,Валічко! Відганяйте сум,пишіть, потішайте всіх своїми віршами.Ми дякуємо Вам усі,за те,що Ві завжди із нами. Успіхів Вам!!! геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 21.01.2018 - 15:57
Дякую,Ніночко! Ще вчора написала відповідь на коментар, та щось мій ноутбук,чи може інтернет, забуксував... І не відправив мою відповідь... А від суму нікуди ж не дітися,як він є, то вже є,..то отож і пишу я щоденно,щоб не про сум думать, а про те,що пишу...
Світлая (Світлана Пирогова), 20.01.2018 - 20:09
Кріпіться, Валентино! Пишіть вірші, вони у Вас душевні, а ми із задоволенням будемо їх читати. Здоров*я Вам, добра і любові.
геометрія відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 20.01.2018 - 23:20
Дякую,Світлано,і за коментар, і за гарні побажання...Минули ж не лише свята, а роки цікаві, тому іноді й насуває смуток,бо ж смутку у житті чогось більше,ніж радості,то ото й виходять сумні вірші...
Амадей, 20.01.2018 - 20:06
Не треба гірко так про Долю,у кожного вона своя.Будьте щасливі і здорові і Ви і вся Ваша сім"я. Спасибі за вірш,переповнений почуттями.
Дякую,Амадеє, за добрі слова, та тепер моя сім"я: кіт, собачка й з ними я. Діти й онуки у світ розбіглися...
Олеся Лісова, 20.01.2018 - 20:05
Життя проходитьНі,воно летить Всі дні,неділі,може місяці Так хочеться його призупинить І втримати ще молодість в руці... Щемно написали,аж до сліз. Зате у Вас є друзі у Клубі поезії. геометрія відповів на коментар Олеся Лісова, 20.01.2018 - 22:36
Дякую,Олесю! Це мабуть через те, що довго писала, мало не півдня, чогось шкандибав мій ноутбук. Призупинити час не всилі,, а писати слава Богу ще є трішки духу...І за дружбу спасибі!..
Н-А-Д-І-Я, 20.01.2018 - 19:59
Рядки написані душею.. Не сумуйте, Валюша! Ми переможемо, так казав мій колега!І я йому вірю!
Дякую,Надійко! Писала аж тричі, що напишу натисну "додати", а ноутбук повідомляє,що нема інтернету, або доступу до сайту...А в мене ж на чернетці тільки кілька рядочків,отож кожного разу доводилося колупатися у пам"яті, щоб згадати,як написати,бо про що писати я знала,але ж це не проза...Уже хотіла й не писати, та ж була завжди настирлива,як щось надумаю, то ж треба довестидо кінця...
Ой,вибач,Надійко,щось заговорилася я... |
|
|