Хтось скаже що світи такі широкі,
Що десь існує не життя, а рай
Що гори є низькі, і є високі
І що захочеш те і вибирай.
А я душею там де цвіт ромашок
Й що може бути краще у житті,
Як вітру тихий свист та гомін пташок
В Божественній небесній чистоті.
Я тільки там де вишиті сорочки,
Де козаки та Запорізька січ,
І де колосся вплетене в віночки
Пливе рікою у Купальську ніч.
Я там де вишні стигнуть при дорозі
Я у степу, там де Чумацький шлях
Між чумаків що туляться на возі
Так мало, мало оспіваних в піснях.
Я в тім краю де жде мене родина,
На крутих схилах Дніпрових берегів
Де змучена знекровлена країна
Ніяк не скине з себе ворогів.
