Хмари вдалину пливуть,
І за горою зникають.
Та який тримають путь?
Я того ніяк не вгадаю.
Якби хмаринкою став,
З ними вдалину полетів.
Обернувся краплинкою
І спраглу землю окропив.
А потім із струмочком,
До річки гірської поплив.
З нею до синього моря
Я б дуже швидко приплив.
А там радісним криком
Чайки мене б привітали.
Та про життя в Карпатах
Вони напевно розпитали.
Помилувався б там морем,
В його стихії побував.
Побув би у нього гостем,
Та скоро, мабуть, засумував.
І як сонце б пригріло ,
Відразу в небо злетів.
Та й у рідні Карпати
Хмаринкою полетів.
В край де я народився,
Де писалась доля моя.
Тут предків моїх могили,
Тут спочинок знайду і я.
