Потрібно вміти вчасно зупинитись,
Ще поки все навколо не принесло біль,
В життя ілюзій марних не впустити,
І жити тільки в світі власних мрій.
Щоб потім якось, в п'яному угарі,
А може навіть зі сльозами на очах,
Холодний відчувати дотик сталі
На вже давно не раз порізаних руках.
Кричати в нікуди останнє слово
І знов, тримаючи в руках бокал з вином,
Одного разу, просто випадково,
Не переплутати нам двері із вікном.
Потрібно вміти вчасно зупинитись,
Щоб зовсім без нічого не лишитись.
24.09.19
