Які ми з тобою, земляче, щасливі,
Що нині живем в незалежній країні!
Країні, якій повернули оздоби,
Країні-дівчи́ні в віночку Європи,
Країні-пташині, що вирвалась з клітки
Із станом гнучким чарівнóї лебідки!..
Та все це - брехня і бридотне верзіння!
Нема і не буде нам благословіння
Кадити зірково-смуглястому пану,
Що тягне правицю нам з-за океану!
Чи ми ще при глузді? Чи, може, це сп’яну -
Масонам юдейським співаєм осанну?!
Які ми з тобою, земляче, нещасні,
Що вірим в байки́ і облуди сучасні!
Окрадені ми, на кістках наші танці,
Ми власної похоті ни́ції бранці,
І носим на тілі язицькі тотеми,
Дітей продаєм в європейські гареми!
У смокінгах збоченці наркозалежні
Нам пишуть на лобі, що ми - незалежні!
