Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Хто цей вірш читає - той горя не знає - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зелений Гай, 29.10.2020 - 18:03
Оптимістично! Де та журба й поділася. ![]() Після роботи втомлена насолоджуюсь поезією друзів. ![]() ![]() oreol, 29.10.2020 - 12:51
В твому коханні знов тону яТебе як воду жадно п'ю. Мій милий я тебе люблю. Твою рубашку знов наділа, Так хочу запах знов відчути. Тобою пахнути, знов пити Твою любов,твоє тепло. Я очі знову закриваю, Тебе я поряд відчуваю. І тіло знову все дрожить. Мені побачитись кортить. Прижатись тілом міцно, міцно Відчути як все піднялось І все , щоб знову почалось. Слова, спокуса і вогонь. Я хочу полумям палати Твоєю знову хочу стати. Тебе довіку цілувати. Да ненаситна,я така. Я покохала козака. oreol, 29.10.2020 - 11:37
Вірш зупиняє часТАК мить можливо зупинить А храми зберігають пісню Архітектура теж жива Чомусь пишу я ці слова Ось ви а там краса Так подивіться на косу Й помітите мою красу) Ви щось відчули Серце б'ється Вам жаворонок заспівав Чи вітер ніжно приласкав Чи перша посмішка А може ніжний поцілунок Або від друзів подарунок То зупиніться ви на мить В вірші це щастя збережіть! |
|
![]() |