Погожий вечір, тиша і весна,
Духм"яна кава і вогонь троянди,
Ми про цю зустріч мріяли і в снах:
Жили цією вірою ми завжди.
Холоне кава, в келиху вино,
А ми і без вина, здається, п"яні,
Ця ніжність рук, і голова в тумані:
З тобою так не бачились давно...
Весь світ ніби навколо нас завмер,
Чи то затих - боїться налякати,
Ми мовчимо - де ж ті слова тепер,
Що одне одному хотілося сказати?
Лиш ніжний дотик рук і жар очей,
Серця палають полум"ям гарячим,
Лунає музика... Твій дотик до плечей...
Нас тільки двоє... Нас ніхто не бачить...
Галина Грицина.
