Колить у ноги стерня до болю, Мов по голках упевнений крос. А чи довго ще бігти по полю, Що окутали тисячі гроз. Чорне поле, – життя – ціла вічність, Та роки зникають у мить. Нехай буде безсмертна публічність, Але й вічності треба спочить.
ID: 927592 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.10.2021 14:10:13 © дата внесення змiн: 10.10.2021 14:10:13 автор: Андрій Лагута
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie