Як прийдеш – мене не буде,
То ж тобі усі-усюди
Поцілують ніжно груди
Без насильства і без блуду.
Вітру теплого губами,
Лук весняними квітками
І кохання вечорами,
Що колись гуляли з нами.
Болем, зрадою проймуся,
З егоїзмом обіймуся,
Бо образа таки мусить
Відплатити й не відпустить.
Честі, цноті буду вчитись,
Щоб з тобою примиритись,
Якщо схочеш, і любити
З самотою разом жити.
Ти прийдеш – а я із нею,
Десь годую і лілею.
То ж без гордості своєї
І не йди.
5-6.05.2007
