Я на дощ годинами дивитися могла,
Як краплі розбивались об асфальт.
Холод від дощу я берегла,
З гуркітом тріщав базальт.
Краплі розбивались, падаючи вниз,
Розсипались крапками на мапі.
Найстійкіша противага гіркуватих сліз,
На наступному довгостроковому етапі.
Краплі вислизали, розривались вщент,
Поспішали, утікали, відпливали ...
З гуркітом тріщав базальт!
Водною стіною мене закривали!
Я годинами дивилася на дощ,
Як від дотику ламалися краплини!
Я корінням проростала з площ,
Спогади тягнули в трясовини!
Краплі розтікались по очам!
Намагалися знайти найтонші межі!
Розривали мене пополам
І мелодію ховали у безмежжі.
