Де живемо ми не знаєм
Зрозуміти хочем світ
Свою землю пам’ятаєм
Хочем далі жить і жить
Наший світ уже змінився
Забуваємо ми тих
Хто за нас життя поклавши
Долю не зумів знайти
Своє слово ми не знаєм
І не хочем його знать
Своє серце ми хороним
Хочем долю ми шукать
Слово лине в кожне серце
Відкидаємо його
Бо тому що забуваєм
Як дісталось нам воно
Створене було дідами
Що змагались на війні
Ві хотіли жити мирно
Й мати слово при собі
Воно вічне і не стерпить
Щоб його кидали всі
Ми ж його знайшли на стежці
З ним ми люди по житті
Так давайте ж говорити
Й скажем сі собі слова
Щоб вони не помирали
Й довго мова ще жила
12.04.2003 (Яресько Я.М).
