Хто ж знав, що осінь прийде в кольорах
Не золотих, а димних, сірих, чорних.
Що дощ проллє розбитий в хаті дах
У місті перемеленим, як в жорнах.
Чекала свята, а знайшла війну,
Яка малює скрізь страшні пейзажі.
Яка вже вкрала літо та весну
І осінь хоче виваляти в сажі -
Щоб стало все ні метрвим, ні живим.
Щоб крізь були журба, наруга, лихо...
Та вірю, що розтане чорний дим,
Змете війну з землі чарівний вихор.
І знову буде осінь золота
Стелити листопади нам під ноги,
А потім, без запізнення, зима
Засипле снігом срібним всі дороги...
І стане мирним, чистим, без війни
Мій рідний край, здобувший перемогу...
А зараз, осінь, просто обійми -
Перечекаєм ще одну тривогу...
1.09.22
