І маєш те, що не існує,
І ділиться життя на декілька частин,
Душа самотня так сумує,
Між двох світів від хуртовин.
Невже здолана моя воля,
Погасло полум'я зірок?
У пастці, у неволі доля,
І в темряву здійснив я крок?
На два світи тепер існую,
Ледь жевріє моє життя.
Душа одна тепер сурмує,
Та вже немає вороття.
Здолаю шлях i знову підійму вітрила,
Чекає лиш одна зоря,
Із нею виростають крила,
Із нею відкриваються моря....
вересень 2022
