Як хочу пиріжків з печі у мами,
Виліплених з любов’ю і пахучих...
Щоб ,як колись, ламати їх руками
І їсти в маминих садах квітучих.
Як хочу я з печі окраєць хліба...
Щоб у дитинство подумки вернутись,
Де розквіта ріднесенька садиба ,
І під крило матусине горнутись.
Мені б туди, де пахнуть луки сіном,
Де юність маму ніжно огортає,
І хліб на підвіконні мамин стигне...
Тільки назад дороги в нас немає...
Надало про манку прабабусі... Про ту маленьку глиняну хатину в якій постійно пахло щойно спеченим хлібом... А на полу лежали старі казки, які щовечора читав прадідусь...
(Піл-дошки,що набиті між піччю та пічкою і там постійно тепло)
Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00