*****
Мій погляд в ясних небесах
Блукає,
У них, неначе вільний птах,
Літає,
Немовби він в них повсякчас
Шукає
Того, чого іще в цей час
Не має,
Та прагне понад все його
Здобути
І біль весь серденька мого
Враз збути,
Його, немов вогонь палкий,
Згасити,
Щоб, наче камінь преважкий,
Носити
Не мав можливості вже більш
Повіки,
А щоб, що прагну я найбільш,
Мов ріки,
У думах і у почуттях
Лилося,
До нього віднайшовши шлях,
Збулося,
Не в снах, не в мріях – наяву
Здійснилось,
В життя, поки́ я ще живу,
Втіли́лось.
Я знаю, щоб я міг його
Здійснити,
Всякчас я маю для тогó
Робити.
Й весь біль у серця глибині
Минеться,
Й щаслива доленька мені
Всміхнеться.
Євген Ковальчук, 18. 06. 2020
