коли котангенс заспіває
веселу пісеньку вівторку
який не любить понеділка
нудну філософічну вдачу
буремний степ тонку пацьорку
стежині долі не пробачить
й в нероспізнане розтане
сповитий сонцем у відчаї
у вогняних потоках пилу
над полином де блудить бджілка
у геометрії незграбній
не опираючись фракталу
в сторіччя кам'яних поетів
можливо знову трісне гілка
яку в удаваній задумі
залишать навки на поталу
260623
