Маленьке свято, спогад - на світлині.
Барвистий світ закреслила війна...
Мої хустки лишились в Україні,
А тут, зі мною є лише одна..
Не біла, не червона, а тернова,
В дорозі пригодилася мені...
І кожна квітка ясно - кольорова,
Зігріє серце тут, на чужині.
Не згасить ці узори хуртовина,
Їх не здола мороз і лютий сніг.
Бо в них живе правічна Україна,
Ця хустка - символ, сила, оберіг!
Безцінний скарб і подарунок Бога,
Надійний щит від грізних ворогів .
Молюсь за Україну! Перемога!
Одне для всіх бажання - диво з див!
