Казку, дива? Що дарує це свято?
В новорічную ніч що бажає дитя?
І на що так чекає та вірить завзято?
Вірить в світле майбутнє, казкове життя.
Та казки не приходять, дива оминають
І життя так жорстоко обламує нас.
Діточки і дорослі багато не знають.
Новий день відкриває життя без прикрас.
Відкриває і б’є нас у душу, у серце,
І серця, наче іграшки скляні дзвенять,
Скло від іграшок всюди. Розбилось люстерце.
Та птахи в небесах дивовижно летять.
Новий рік це сузір’я зірок у домівках
Це тепло і турбота у наших серцях.
Це дарунки що сховані десь у ялинках
Формування любові у різних місцях.
Тільки свято завжди відмічається взимку,
Серед холоду, мороку радість живе.
Ніби свято, краса, та сіяння крізь димку
Наче сон, дивний сон. Сонце з ранку зійде?
Кожний день, кожний час відкриває кордони,
Розкриває для всіх, як добро так і зло.
Та життя запускає любов: не закони.
І годує, і живить святе джерело.
Новий рік: він для всіх, і для кожного різний.
І приходить також він у різні часи.
І буває сумним, та гірким, неймовірним.
Тільки світ, Божий світ - диво справжній краси.
Все буває в житті. Крах життя найстрашніший.
Та повірити треба у Божі дива.
І у вірі єднатися, бути міцнішим,
Щоб дитинка в душі панувала жива!
Що дитинка чекає у ніч новорічну?
Зорі, крила, зірки нас у казку ведуть.
Відкриває завісу душа потойбічну
Ті, хто люблять для щастя щілину знайдуть.
(Юлія Сак)
