Тобі невимовній
і Богу-Слову неоглядному
в любові присвячується
В мене рука
така безсмертна — що її не видно
Сонце шле — мимо — насіння
в рукав насіння!
І підніметься немов сам
рукав серця над потеплінням:
радуйся, душі моєї спасіння!!
що тут є люди, — кови?
хто з вас поставив — обмеження на любові?
що? тут сховавсь світ від Бога
(із лівих й вже — з правих…)
я вліплю світу — таку мою яскравість
так що посипляться держави скраю…
і релігія — вона вбила Христа,
майбутній рудимент в штанах тримає!..
хто тут сказав імперіям —
«радуйся, душі моєї спасіння»??
чи, однак, — імперія — душі немає
хто тут в руці тримав
повидло, чувидло
але навчено сказав:
«в нього в серці рука така
тому її і не видно»?
й томУ —
хто тут кому сказав:
«радуйся, душі моєї спасіння»??
Сонце шле — мабуть — насіння
в рукав насіння!
І підніметься немов сам
рукав серця понад жарінням
Радуйся!! душі моєї спасіння!!!
16.03.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
