| |
| Зараз на сайті - 1 |
|
Немає нікого ;(...
|
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Букет сухого чебрецю
|
Букет сухого чебрецю
(Присвячую своїй бабусі Ходак Тетяні Митрофанівні. Саме вона подарувала мені тата Петра. Ну, як не згадати про неї сьогодні в Петрів День!)
Красуня – на усе село…
Не одному ув око впала.
Та щастя в долі не було,
Аби її обдарувала…
До всього жінка мала хист:
Спекти, зварити, шить і ткати.
Із чоловіком спромоглись
Побудувать сім’ю і хату.
Дітей у світ пустили трьох:
Донечку Шуру й двох синочків.
Під голод врятував їх Бог
І перші лободи листочки…
А потім ще одна війна –
У їх житті вона вже – третя.
Покликала всіх трьох вона.
Це не було й не є секретом.
Чекала жінка ночі й дні.
Найбільш лякала невідомість.
Вона і донечка – одні.
Трудилися – не мали втоми.
Не раз ходила поряд смерть
Біля синів і чоловіка…
Снаряди, бомби й кулемет
Запам’яталися до віку.
Вона ж надією жила,
Що вернуться живі додому.
Гірку сльозу не раз пила…
Думки тікали в невідомість.
І ось настала та пора,
Коли вернулися до хати
І чоловік, і дітвора –
Усі живі.
Яке ж це свято!
Один з дружиною прибув.
Обоє в формі. (Ба, солдатка).
Розмовам про війну – табу.
Контужені і син, і батько…
Вона ж всю витримку міцну
В сім’ю велику спрямувала.
Мовчали й хлопці про війну.
Душа ж матусі сумувала.
Рятунок мала у труді,
В молитві, котру слала Богу.
Не відчувала холодів –
Купала всіх в своїй любові.
Щодня її чекала піч…
У горщик борщ складала з квасом.
Картопля – теж нехитра річ –
Була без сала і без м’яса.
Життя в душі лишало слід
То зморщечкою черговою.
Не милий часто був і світ.
Дочка – в колгоспі ланковою.
В бабусі ж декілька фронтів:
Город, онуки і корова.
Не раз очіпок* пропотів,
Від сонця вилиняли брови…
А коли вечір наставав,
Казки онукам дарувала,
Як рідний край свій рятував
Ілля від вражої навали.
Своє гніздо звив менший син
І відійшов туди з сім’єю.
Не мав він часу для гостин,
То ж рідко бачився із нею.
Подався старший – до Орла**,
Навідував батьків щоліта.
Вона ж себе не берегла –
Лишень продовжувала тліти.
Чия ж? Чия у тім вина,
Що щастя жінку обминуло?
Система? Доля? Чи війна?
Хвороба стан її зігнула.
А чоловіка позбулась –
Сніги у косах забіліли.
Дітей і внуків не зреклась,
Аж поки серденько зомліло.
Господь дививсь на жінку цю
І дощиком ридав дрібненьким…
Букет сухого чебрецю
Стеріг у сні у вічнім неньку…
21.06.2024.
* – Очі́пок (очепок, чепе́ць, чіпе́ць, ка́пту́р, ка́пор, чепа́к, керпа) — обов'язковий головний убір одружених жінок у стародавній Україні.
** – місто, обласний центр в Росії.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
ID:
1017404
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.07.2024 20:31:52
© дата внесення змiн: 12.07.2024 20:32:32
автор: Ганна Верес
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Чудово написано життєву історію. 
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ви Знайти несловникові синоніми до слова: візавіПод Сукно: - ти Знайти несловникові синоніми до слова: візавіEnol: - Синонім до слова: говоритиSvetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати. Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,... Синонім до слова: Вірнийгеометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
