Максиму було 14. Все в нього і в сім'ї і в житті було добре, тільки коли стосувалося питання вибору з чогось двох чи трьох, то він губився, не міг сам вибрати і завжди звертався за порадою або до батьків, які іноді сердилися, що син не може сам прийняти рішення, або до друзів, поради яких не завжди призводили до добра. В одному Максим не сумнівався, так це в тому, що треба підгодовувати птахів. Коли стояло питання вибору, зробити велику годівницю, маленьку чи середніх розмірів, то Максим впевнено зробив три різні годівниці і завжди підкидав у них крихти хліба.
Перед вікнами квартири, де жила родина Максима, були дерева і на одному з них звила гніздо сорока. Та сорока часто прилітала на підвіконня квартири Максима і Максим завжди її пригощав. Коли Максим сипав частування, то сорока не відлітала, а ставала на край підвіконня.
Максиму виповнилося 15. Він так само робив годівниці для птахів і так само мучився, коли стояло питання вибору. Якось перед Максимом стояв особливо важкий вибір - кого запросити в кіно, - Інну чи Катю. Дві дівчини-однокласниці подобалися йому, і він не міг відповісти собі, хто більше. Максим дивився на два фото дівчат та вирішував
- Інну?
Потім через хвилину, дивлячись на фото Каті ставив собі запитання
-Катю?
І тут на підвіконня прилетіла сорока.
- Ти мені підказуєш чи це випадковість? – подумав Максим.
А потім фото однієї дівчини приклав до одного з вікон кімнати, а фото іншої дівчини приклав до іншого вікна і почав чекати.
Сорока підлетіла до вікна, де було фото Каті.
Максим запросив Катю у кіно і та не відмовилася. А потім Максим і Катя почали дружити і все в їхніх стосунках було гаразд.
Максим ще не раз ставив запитання сороці – і що подарувати Каті – квіти чи цукерки, і яке рішення з кількох варіантів шкільного завдання вірне, і чи говорити батькам, що він зустрічається з Катею. І, як здавалося Максимові, сорока, яка залишалася на вікні на вірний варіант рішення для Максима, радила йому правильно.
- Тепер у тебе є ім'я - сказав якось Максим сороці - Я зватиму тебе Радниця.
Багато разів сорока допомагала Максиму знайти правильну відповідь із кількох варіантів. А Максим дорослішав, закінчив школу і думав, куди йому йти вчитись далі. Варіантів було два – на кухаря чи на слідчого до поліції. Сорока прилетіла до вікна, коли Максим спитав, дивлячись крізь скло. — А може, на слідчого?
Про своє рішення Максим сказав батькам. Ті були проти, говорячи, що й не спортсмен син і характер у нього м'який, але Максим подав
документи до юридичного вузу і вступив, не без допомоги сороки, яка прилітала до вікна, де Максим складав іспити.
Минув час. Максим так само підгодовував Радницю і інших птахів і в житті його відбулися зміни. Він закінчив вуз і потім і одружився з Катею. Максим почав працювати слідчим і не раз сорока прилітала до його вікна на роботі, допомагаючи правильно встановити злочинця. На роботі у Максима справи йшли добре і він швидко просувався кар'єрними сходами, а Радниця так само допомагала йому, прилітаючи до вікна його кабінету. Сорока якимось чином могла знаходити Максима де б він не знаходився в місті і допомагала йому знайти відповідь, коли стояло питання вибору.
У Максима ріс син. Якось, коли синові було 5 років, Максим повів його в магазин іграшок. Син хотів плюшевого песика, але дитина не могла визначитися з вибором - взяти собачку чорного чи коричневого кольору. Син запитав пораду у батька і Максим купив йому двох собачок.
Вдома Максим прочитав в інтернеті, що сороки живуть 20 років, а Радниця допомагала йому вже понад десять років.
Якось сорока прилетіла до вікна Максима, той почастував її хлібом і сказав
- Схоже, Радниця, моєму синові так само буде потрібна твоя допомога, але як.
А влітку на підвіконня квартири прилетіла знову Радниця і не одна, а з сороченятком.
- Так ти леді - зрадів Максим - А я вже подумував, що може ти мосьє і потрібно було кликати тебе не Радниця, а Радник. Вітаю тебе Радниця з потомством.
Сорока полетіла, а Максим побіг у магазин за біжутерією, щоб віддячити Радниці та її дитині.
Прийшовши додому з крамниці, Максим залишив прикраси на підвіконні. Незабаром прилетіла сорока разом зі своїм дитям і забрали подарунки до себе в гніздо.
ID:
1029031
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Байка
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 21.12.2024 19:17:43
© дата внесення змiн: 21.12.2024 19:17:43
автор: artur gladysh
Вкажіть причину вашої скарги
|
