Різдво у країні, де війна йде роками,
Де під звуки сирени моляться мами.
Де діти, замість ялинкових вогнів,
Ховають мрії в підвалах сумних.
На столі – не розкіш, а волі частинка,
Кожен шмат хліба – мов свята зірка.
Але навіть у цьому сумному Різдві
Сяє надія в серцях молодих.
Бо крізь біль і втрати, крізь сльози і кров
Україна тримає Різдвяну любов.
І вірить, що час прийде знову для нас,
Коли мирний світанок освітить цей час
