Береги дитинства травами освячені
Там, де цвіт кульбаби віддає меди
Там, де колір неба,досі ще не бачений,
Оживає казкою в усміхах води.
Птахами рожевими мрії розлітаються.
На стрічках веселки оживає світ
Із колиски – місяця диво починається,
Та таке ж предвічне, скільки зорям літ.
Першою молитвою шлях благословляється,
Плаче десь сумління першим каяттям.
То усе дитинством просто називається
Недарма ж глаголиться істина дитям.
