І
Як гарно тихо в ліжку спати ,
Та часом все бува не так
В раз відкриваєш очі з ранку
А в кімнаті лиш бардак
Ні ліжка , й полудень на дворі
Мабуть занадто міцний ром
Та й пам'ятається учора
в трактирі обпились гуртом
Кишені стали значно легші
Дива ! Грошей було багато
А ж цілий тиждень був мов пекло
В іспанців гроші відбирали
І тут прийшло осяяння думок
З'явилося крізь хащі сонних скель
Навколо світ немов замовк
О , боже , потім був бордель
Нарешті ясно яким чином ,
Адже завжди якась причина
В тумані криється думок
І їм на зустріч кожен крок
Допомагає зрозуміти
Всю послідовність наших дій
І всю причину того дива ,
Що зовсім гаманець пустий
ІІ
Та ті бажання , що учора так палали
Нікуди і не стихлись
Шарп думає "грошей занадто мало"
Щоб зараз у таверні знов напитись
В таких людей , як сер Бартолом'ю - незвично гострий розум
Ніхто ніколи із некрадіїв
Так не дізнався й досі
Що злодій думає завжди одним
Мета єдина у них всіх
Коли злочинець чогось надто хоче
Кожен з них знає в ситуації такій
Що саме із боргів народжуються гроші
От і з'явилося бажання
Щоб гроші десь-таки знайти
Піти в Панаму , на іспанців
У порту ранком кораблі
А як відомо на іспанських галеонах
І у містах перлини й золота гора
У трюмах ті скарби бездонні
Навколо них стоять війська
Імперія Іспанська не дарма
Так стереже свої багатства
Хто вкраде хоч одне - тюрма
На превеликий жаль для вільного піратства
ІІІ
І от у квітні , п'ятого числа
Загін піратів рушив у похід
Крізь джунглі йшли і кожен крав
Так старано , як міг
Складалось враження що кожен в цім поході
Не через принципи , чи через те , що він піратом став
А за іспанську золоту винагороду
Що він пройшовши шлях зусиллями накрав
І вся грабіжна ця арава
Ішла крізь джунглі та кричала
Крізь ліс , що плакав на весні
Свої бажання ниці й злі
У кожного були причини
І кожен бачив в цьому знак
Що ці зарослії рівнини
Йому покажуть вірний шлях
Карибські жителі слабкі
У ті часи були та знали
Що як н виграють самі у своїй боротьбі ,
Корсари вкрадуть у них все , що вони мали
Дарма чекати допомоги від імперських сил
Бо всі імперії одного крою
Існує стан поза який
Їм навіть за народ вже не до воєн
IV
І от до стін вже підбираються пірати
Розлючені й озброєні , як кажуть "до зубів"
А людям залишається лиш місто захищати
Своїх дітей , будинок , збіжжя і корів
Та не всміхнулась доля цього разу
Й загарбники захоплення успішно провели
І почали ділити награбоване одразу
Та несподіванку шокуючу так швидко не знесли .
На жаль , на жаль , та не відомо
Наскільки битись безсенсово
Як навіть в азі перемоги
Змінить нічого вже не в змозі
Тому і суті в тім немає
Наскільки б варто не здалось
Що атакуєш і не знаєш
Що золото давно пішло
Хто ще не зрозумів , пояснюю докладно
Хоч кожен з них і битись гарно вмів
Але ж ніхто з них не зумів передректи завчасно
Що золото до нападу в Панаму відправили іще за кілька днів
І що тепер робити жадібним піратам ?
Що так нахабно й заздрісно крізь джунглі йшли
А гордість все ж міста не зникла штурмувати
Тому пішли на штурм Панами , кожен і усі
Однак така можливо була доля ,
Що в місті жителі вже знали про той план
І ризик налякав нападників неволі
Поразки під час бою , та майбутніх дорікань
А замість штурму в морі ті обрали битву
І абордажем три хотіли галеони захопить
Хоч і було іспанців більше , та гонитва
За золотом сміливість у корсарів спонукала вмить
Завдячуючи вмінню та навичкам що ним навчили "вчителі"
Немов тропічний шторм , іспанців з кораблів змели
Лише герой наш мудрий і відважний
Душі не вклав в історію боїв
Ні , він не втік , йому не було страшно
Він тільки "тактику змінив"
Великий сер Бартолом'ю
Знайшов у хащах промисел перлинний
Можливо так зберіг він цілісність свою
Почав грабунок і в бою не згинув .
...
Допишу , опублікую . Укінці трохи розмір кільгає , а як наслідок і рима . З іншими уривками було те саме , але ж виправив .