Куди ти пішов, куди ти пропав,
На кого залишив мене?
Що згасну без тебе, хіба ти назнав?!
Я серцем любила тебе!!
І що тепер буде зі мною в житті?
Без тебе, що буду робити?
Я згасну, зариють мене у смітті,
Хоч буду кричати, молити.
Навіщо залишив мене ти одну?
Чому не чекав ти ще трішки?
Ти знав, що без тебе я пропаду,
Що буду по світі йти босою пішки.
Навіщо так рано цей світ ти покинув?
Нічого чому не сказав?
У інше, у світле життя ти поринув.
Так просто, так швидко пропав.
Та марно мені тепер сльози ці лити,
Потрібно іти у перед.
Здоров’я для себе і мами просити,
Щасливо скінчити сюжет.
Я знаю, що будеш зі мною завжди
І добре завжди ти порадиш.
Татусю, мій рідний, мене ти прости.
У радості й горі підкажеш.
Я знаю, що будеш любити завжди
І я тебе, я обіцяю.
За це його, Боже, ти там похвали,
Бо що буде дальше, назнаю.
Зроблю я усе, щоб пишався ти мною,
Зроблю я усе, що бажала.
І буду радіти колись із тобою,
Та зараз я горя зазнала.
Отак ти пішов, стало пусто в душі,
Стало пусто у серці моєму.
Не буду співати веселі пісні,
Тужити буду по-своєму.
Ти знав, що підеш з цього світу, ти знав,
Так тихо у церкву пішов.
Чому ж йти з тобою мені не сказав,
Пішов, а назад не прийшов.
ID:
167599
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 22.01.2010 22:33:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:33:22
автор: Olko
Вкажіть причину вашої скарги
|
