Зустрів я кохання миле лице
Коли в небо з мрією дивився
Схилила голову ти на плече
Чимось мені дух перехопився
Людяно живемо ми на землі
Грішні і праведні як всі люди
Ведемо себе мов діти малі
І здається що ми тут приблуди
Злітаємо в небеса незряче
Шукаємо знайомі там зірки
Здійснилося б хоч одне дитяче
Бажання торкнути зірок крапки
Здолати всіх драбин гнилі щаблі
Хоч як не важко але щоб мовчав
І навіть з неба хай вогню краплі
Та щоб без страху ти їх повстрічав
Хай метеори хоч невеличкі
Тебе брутально спустять до землі
Себе пригорнеш ти до травички
Відразу ж стануть болі ті малі
Знов побачиш зорі всі безликі
Землю пройдеш з надією знайти
Зірочки земні хоч невеликі
Та все частіш стрічаються хрести
Не полечу зірку не дістану
Дарунком буде лиш букет квіток
Мріяти зовсім не перестану
Про зірку чи хоч місяця шматок
