Без тебе. З тобою. Я йду. Чи то двоє,
Чи безліч обличь крізь забуті шляхи,
Літати на сфері в твоїй атмосфері,
Дивитись у очі і бачити в них
Сни, де ти снишся щоночі,
Сни, без тире і без точок,
Сни із думками, крізь час відчуттям,
Ранком почути «Наснилося. Нам?»
Бачити, чути так хочу
Сни, де ти снишся щоночі.
В літопис. В щоденник. Пишу. Сьогодення
Чи те, що ти скажеш, що пишеш, що ні.
Дізнатись і стерти твоє щось таємне,
Тримати за руку і чути на вдих
Сни, де ти снишся щоночі,
Сни, без тире і без точок,
Сни із думками, крізь час відчуттям,
Ранком почути «Наснилося. Нам?»
Бачити, чути так хочу
Сни, де ти снишся щоночі.
Додому. Під хмари. Злітаю. Та марно,
Чи ти прокладаєш дорогу зимі?
Настане майбутнє, сьогодні примарне,
Приспати вже сонце й віддати тобі
Сни, де ти снишся щоночі,
Сни, без тире і без точок,
Сни із думками, крізь час відчуттям,
Ранком почути «Наснилося. Нам?»
Бачити, чути так хочу
Сни, де ти снишся щоночі.
ID:
205696
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.08.2010 12:53:36
© дата внесення змiн: 13.08.2010 12:53:36
автор: Lenchikk_n
Вкажіть причину вашої скарги
|
