В нас немає життя,
Ми крізь простір зникаємо разом,
Ти пробач нас, Земля,
Що даремно ми гаяли часом
Наші дні, забували зустріти світання,
Закривали вікно,
Задавали нестримні питання.
Не лишилось зірок
Ми свої загасили,напевне,
Ще один тільки крок
І немає шляху
там, де темно
Не відчути життя…
Прокидаючись ранком, збагнути:
В мене - ти є, у тебе є я
І ходив би подалі той смуток!
