Сестрі Мар’яні і всім студентам присвячується
Студентство – небуденная пора,
Коли ти мчишся зранку стрімголов,
А потім вже не відаєш з якого ти відра
Обмитий був оцінкою… Чи мав улов?..
У тебе викладач постійно хоче
Дізнатися, які здобув нові знання.
Він щось на кафедрі тобі лепоче,
А ти не чуєш – музика луна.
І так минають дні собі на парах,
По них на пиво тягне за язик,
Пошлятись містом, завітать по барах –
Ти ідеально жити так привик.
Й тобі є непотрібні нині заборони,
Плювати на закон новий згори.
Тобі є по плечу новітні забобони –
Ти тільки з пари хлопця відпусти.
Студент – це кадр і неповторна штука,
Якого в рамки неможливо загнуздать,
Комусь по барах, волю, хтось науку
До ранку буде тихо догризать.
17.11.2010 року Львів
