Витягни руки вперед
Відкинь усі сумніви геть
тихий пронизливий крик
Що лунає тут із дня у день
Не почує ніхто із людей
Бо хоч як не відкриєш вуста
все без голоса твоя душа
---------------------------------
Хмари місяць прикрили собою
хоч їх тіло це лише вода
вони линуть все вгору і вгору
і ту сутність свою непрозору
що по струнах душі наших б"є
відкидають сльозами у море
-----------------------------------
Знову бачу людей я повсюди
оболонки однакові в них
та як хмари - вони не прозорі
тихі радощі ,сумніви,горе
розривають у тобі усе
і лиш вітер це все понесе
в безкінечні забуті простори
