Муркоче котик тихо під каміном,
У вогнищі потріскують дрова,
Настирні сутінки сплітають павутиння
Та сон магічні промовля слова.
Я в затишку, в теплі, в порозумінні,
Душа тріпоче потайними мріями,
Чомусь лиш хоче по щоці скотитись
Сльозинка за густими віями.
Я знаю, вірю, вмію, хочу
І можу безліч справ переробити,
Лише не впевнена чи зможу
Моїх маленьких діток захистити.
Від вітру, від дощу, від спеки,
І тонкої підступності облесливих речей,
І тих людей, що з каменем в долоні,
Співають оди, невідводячи очей.
Я у молитві Бога попрошу,
І знаю, він почує, допоможе,
Щоб ангели-хранителі були
У сонечках, що так на мене схожі.
