Хмари розсіяні, вітром обвіяні,
Певно приємно між вами літать,
В небі нічному з розбитими мріями,
Тиху, таємну розмову плекать.
Хмари омріяні, зірками всипані,
Скільки під вами блукає людей.
Кожному хочеться кволому й сильному,
Слухати ваших незнаних пісень.
Хмари урочисті, все наглядаєте,
Що нам під вами ще скоїти слід?
У ваших обіймах і чесні й бездоблесні,
Всі мов боги - бо ж під ними весь світ.