Дебютна збірка поезій учасниці літ студії «87», тернополянки Марти Томахів – це наче щоденник переживань, якісь нотатки та спостереження записані в віршовій формі. Про це свідчить все, навіть обкладинка. Спочатку складається враження, що книжка без назви але ознайомившись із текстами усвідомлюєш, що вона є – Марта Томахів адже уся книжка наскрізь просякнута образом самої авторки. Усі хто знайомі з Мартою одноголосно кажуть, що ця книжка – це і є сама Марта Томахів.
Під час читання перед очима постає образ юної дівчини, легкої, світлої та чистої. Проте ніжність у віршах врівноважена штукарством. Напевно саме для того аби розбавити дівочість збірки тут є і зорова поезія.
Що до самих віршових текстів, то вони доволі різноманітні. Є римовані, не римовані, є зразки конкретної поезії. Римовані вірші, на жаль, подекуди надто натягнуті, адже в погоні за римою авторка втрачає ту легкість і цілісність тексту. Інколи складається враження ніби рима «висмоктана з пальця», саме для римування виникають русизми. А от верліброві тексти тішать багатством тропів та чіткістю образів. Хоча образністю наповнена уся книжка.
На перший погляд у книжці не природно інтегровані деякі тексти, у яких авторка експериментує з мовою, та коли дочитуєш збірку, розумієш, що одним кольором картини не напишеш. За допомогою штукарства розбавлено ліричність і дівочість збірки. Проте не усі ті тексти, якими розбавлено палітру можна назвати віршем, навіть в контексті сучасного мистецтва (йдеться про вірш на ст. 14), це радше перемальовування в книжку.
Великої похвали заслуговує дизайн і верстка збірки. Стронговському вдалось як найкраще передати авторське я. Усе, від обкладинки до гарнітури показує внутрішній світ віршів, те про що у них йдеться. Уся збірка світла і чиста від обкладинки та текстів аж до авторського я. Кожен хто хоче почитати щось хороше, легке, та світле повинен обов’язково взяти збірку Марти Томахів «*».
Томахів М. – Тернопіль: Видавництво»Крок», 2011. – 68 с. – (серія «Покоління 87»)
така позитивна рецензія 
