пишу тобі листа,чому й сама не знаю,
дивлюсь у те вікно,немов когось чекаю.
і все якось не те,щось дивне в повітрі літає
та й ніч вже не така,що манить у небо безкрає.
ввірвався ти в моє життя і все змінилось,
було воно похмуре,а зараз кольорів напилось...
Ти знаєш ,сонце,я щаслива
Зима ж тебе мені дарила
І кожний день з коханим рай,
Немов безодній небокрай.
Ти,неначе літній бриз,
Найбажаніший мій каприз,
як промінь сонця в темноті.
що таїться в моєму сні.
З тобою хочу засинати,
солодких снів завжди бажати,
твої лиш губи цілувати
й міцні обійми відчувати.
Я вдячна долі за той день,
Що привів до тих дверей,
За ту погоду,буревій,
За все диво тих подій...
тепер ти мій.
Та ось сиджу і усміхаюсь,
І щохвилину оглядаюсь,
Ось чути кроки,ти вже йдеш
P.S кохаю теж.
