Не треба, не купуйся, друже,
На ті обгризені шматки,
Якими так тебе паплюжать
Магнати і магнатики.
Не треба, не купуйся, друже,
Бо той, хто меч держав в руці,
Обманить раз, обманить вдруге
І обірве усі кінці.
Не треба, не купуйся, друже,
Вони твоє – тобі ж дають.
Навіщо ж так, скажи, о Боже,
Вони з людей кровинку п’ють?
Не вір солодким побрехенькам,
Готуйся і згадай Сірка.
Гей, де ви, славні козаченьки?
Не та громада, ні, не та…
Не треба, не купуйся, друже.
Іди, сопи, кричи, реви!
Бо тільки мертвому байдуже,
Як рвуть Вкраїну на шматки.
