Сиджу я вдома, сиджу бiля вiкна
I бачу нiч i снiг, гуляэ хуртовина,
А як закрию очi - бачу образ:
Передi мною постаэ одна людина.
I боляче менi стаэ,
Не можу бiльш чекати,
Щоб не торкнутися тебЕ,
Щоб тЕбе обiйняти..
Душею притулитись до душi,
Вiдчути ритм коханого сердечка
I не дозволити пiти в чужi краї,
А звити тут своэ мале гнiздечко.
Щоб кожен день могла торкнутися руки,
Дивитися в безмежно дикі очі,
І душу щоб не рвати на куски,
А разом бути поспіль дні і ночі.
Я вiдкриваю очi...
Дивний сон минув,
А за вiкном ущухла хуртовина,
I перший промiнь сонечка зирнув,
I звiдкись лине пiсня жартiвлива..
А я хочу сказати на весь свiт
Про те, що я кохаю!
Я щаслива!!
