Сонце вмилося росою,
хоч на дворі і краса
Я прощаюся з тобою
по щоці тече сльоза
Ти підеш, зачиниш двері
І тебе мов не було,
а мені мов птаху в небі
вмить обрізало крило
Я паду, униз, додолу
Біль у грудях, темнота
я без тебе пропадаю,
світ без тебе пустота.