(З книги пророка Даниїла)
Повстане того часу Михаїл,
Той князь великий при синах народу,
І утиску терпіть не буде сил,
Ще не було від них так тяжко зроду.
Врятовані з народу будуть ті,
Що знайдені записаними в книзі
І збудяться з землі: хто - як святі,
А хто,- щоб знов заснуть в мерзенній кризі.
Двох Ангелів побачив Даниїл,
По берегах вони стояли річки.
Над водами - муж в одязі ллянім
До неба руки звів, неначе свічки.
І присягнув він вічно тим живим,
Що прийде цим речам кінець, огуда,
Народ стражденний лишиться ж святим,
Сил його розбивання більш не буде!
Несправедливий це не зрозумів,
Розумний - зрозумів подій природу,
А хто до праведності люд привів,
Засяють, як світила небозводу!
Віра Нагорна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що завітали, а то оприлюднили моє місце перебування й накивали п"ятами, так нечесно!Це жартома, а серйозно - я дуже рада Вашому візиту та схвальному відгуку!!!
Віра Нагорна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна Вам, Віталіє!Читаючи це місце в Біблії, мені здалося, що це пророцтво про нашу Україну, про нас, українців, отже, ми житимемо в віках, як би не старалися знищити нас наші воріженьки!
