Вітер гілки рве без жалю,
Зараз дивне буде щось,
Чорні хмари підступають,
Накрапає стиха дощ.
Місто темрява покрила,
Страшно й глянути в вікно,
Адже там небесна сила
Нагнітає жах думок.
Ось вже грім почав атаку,
Розгулявся лютий шквал,
Люди з того переляку
Заховались у підвал.
А на вулиці ще довго
Вітер лихом керував,
Не прощаючи нікого,
Хто йому перешкоджав.
То була не просто буря,
Що завдала всім біди,
То - смертельна Божа кара
За страшні людські гріхи !
